15 липня 2025 року Україна відзначає День Української Державності — свято, започатковане Указом Президента 24 серпня 2021 року під час святкування 30-ї річниці незалежності.
Метою встановлення цієї дати стало утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, що бере початок ще з часів заснування Києва та розквіту держави за князя Володимира Великого.
Упродовж століть українці боролися за свою державу, зберігаючи ідентичність, мову, традиції. Від Київської Русі, через Галицько-Волинське князівство, Козацьку державу Богдана Хмельницького, УНР, ЗУНР до сучасної незалежної України — кожен етап української історії був пронизаний прагненням бути вільними на своїй землі.
«Нам належить вільно жити на своїй, Богом даній землі, творити майбутнє у незалежній державі. Державність — це не лише про кордони, це про відповідальність, пам'ять і гідність», — сказано в промові Президента з нагоди першого відзначення свята.
Цьогоріч Україна вдруге святкує День Державності саме 15 липня, відповідно до переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський календар. Закон про це, поданий Президентом, був ухвалений Верховною Радою 14 липня 2023 року.
Це молоде для нас свято, але воно увінчане давніми українськими традиціями, величною історією, тисячолітнім досвідом предків, які ми усім серцем відчуваємо й донині. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію.
Державність України має глибокі корені, що сягають часів Київської Русі – потужної середньовічної держави, що стала колискою української ідентичності. Саме тоді, за часів Володимира Великого, який хрестив Русь, та Ярослава Мудрого, що розбудував її, закладалися основи правової системи, культури та політичної незалежності.
Як влучно зауважив видатний український історик Михайло Грушевський: «Українська державність має давні і глибокі корені, які сягають часів Київської Русі, і вона не є витвором моменту, а результатом довгої і складної історичної еволюції».
Після періоду роздробленості та чужоземного панування, Україна знову постала як суб'єкт історії у часи Козаччини. Героїчна боротьба Богдана Хмельницького та інших гетьманів за волю була яскравим свідченням прагнення українців до власної держави. Навіть в умовах бездержавності, в умовах імперського гніту, український народ зберігав свою мову, культуру, традиції, плекав мрію про незалежність.
20 століття стало вирішальним для становлення сучасної української державності. Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка – це були перші спроби відновити втрачену незалежність. Хоча ці спроби були тимчасовими, вони залишили глибокий слід в історії та стали орієнтиром для майбутніх поколінь.
Кульмінацією цього шляху стало проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Цей день став знаковим, адже саме тоді ми повернули собі суб'єктність на світовій арені. Це був тріумф багаторічної боротьби, багатьох поколінь, що мріяли про вільну Україну. Як писав видатний український поет Василь Стус: «Народе мій, ти завжди був борцем, і твоя історія – це історія невпинної боротьби за волю».
Сьогодні, коли Україна знову стоїть перед обличчям жорстокої агресії, День Державності набуває особливого, глибинного значення. Це не просто свято – це нагадування про нашу тисячолітню історію, про незламність духу українського народу, про його право на самовизначення та свободу.
«Ми – нація, яка воскресає щоразу, коли ворог вважає, що нас знищено» — Оксана Забужко.
Це день, коли ми вшановуємо наших героїв – тих, хто боровся за незалежність у минулому, і тих, хто зараз захищає її на передовій. Це день, коли ми усвідомлюємо цінність нашої держави, її суверенітету та територіальної цілісності. Кожен українець, від малого до великого, відчуває свою приналежність до великої нації, яка відстоює свої цінності та своє майбутнє.
Ліна Костенко – геніальна українська поетеса, що завжди промовляє правду, наголошувала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Саме тому збереження і розвиток української мови, культури, ідентичності є наріжним каменем нашої державності.
День Державності – це також день наших мрій та прагнень. Ми прагнемо бачити Україну вільною, демократичною, квітучою європейською державою. Ми прагнемо миру та безпеки. Ми віримо в силу українського народу, у його здатність перемагати та будувати. Ми пам'ятаємо слова Тараса Шевченка: «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!» Ці слова як ніколи актуальні сьогодні, вони надихають нас на боротьбу і дарують віру в неминучу перемогу.
День Державності України – це свято нашої сили, нашої волі, нашої єдності. Це день, коли ми з гордістю говоримо: «Я – українець!» і знаємо, що за нами стоїть тисячолітня історія боротьби, незламності та перемог.
З Днем Державності, Україно! Слава Україні!
Бібліотекар Ірина Полусмяк
