«Ніхто не подарує нам свободу — її виборюють»
Святослав Вакарчук
Кожна нація має особливий момент, коли серце б’ється в ритмі вдячності Для України це свято захисників і захисниць України, яке відзначається щорічно 1 жовтня. День, коли ми вшановуємо тих, хто стоїть на сторожі нашої свободи, нашого миру, нашого майбутнього.
Це дата, що поєднує вшанування сучасних воїнів із глибокими історичними та духовними коренями. У цей час серце України б’ється сильніше і ми зупиняємося, щоб подякувати тим, хто тримає небо над нами. Це свято — символ нескореності, самопожертви, любові до рідної землі. Мить, коли кожен із нас говорить: «Дякую за життя».
«Хто за свободу вийшов проти бурі,
Того не зломить жодна сила в світі»
Тарас Шевченко
1 жовтня збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці - давнім святом, яке в Україні відзначали ще з часів Київської Русі. Віряни вважали Богородицю захисницею від ворогів, і саме в цей день козаки зверталися до неї з молитвами про захист і допомогу.
Сьогодні ми говоримо про захисників і захисниць — чоловіків і жінок, чиї серця сильніші за страх. Це воїни на фронті, це волонтери в тилу, це лікарі, що рятують життя, це матері, які моляться за дітей. Це мільйони облич, які разом творять одну велику силу — силу українського народу. Дорослі й зовсім юні — ті, чиї обличчя обвітрені вітром передової, і ті, хто мовчки плете маскувальні сітки чи пише листи підтримки. Це свято стало символом незламності духу нації та глибокої вдячності тим, хто стоїть на варті незалежності.
«Мужність — це любов. Бо хто любить, той і захищає»
Ліна Костенко
Ми згадуємо тих, хто віддав найдорожче — життя, щоб ми могли жити. Їхні імена назавжди залишаються в нашій пам’яті, у наших серцях, у кожному мирному світанку.
«Коли вмирає герой — народжується нація»
Ліна Костенко
Мільйони історій…
Про тих, хто йшов у бій заради тих, кого не знав.
Про тих, хто боровся до останнього подиху, щоб ми могли обійняти своїх дітей.
Про тих, хто повернувся — змужнілий, поранений, але нескорений.
І про тих, чиї імена назавжди залишаться шепотом у нашій пам’яті.
Ми живемо, сміємося, мріємо — бо вони оберігають.
Кожен світанок — це їхня заслуга.
Кожна дитяча посмішка — їхня перемога.
Кожен наш день — продовження їхньої боротьби.
«Наші воїни — це ті ангели, які ходять по землі» — народне слово війни.
Сьогодні ми говоримо не просто «дякуємо».
Ми схиляємо голови. Ми пам’ятаємо. Ми віримо.
Ми молимося за живих і тримаємо світло пам’яті про тих, хто пішов.
Але цей день — не лише про біль і втрати. Він і про надію. Бо кожна перемога на полі бою — це перемога світла над темрявою.
Україна вистоїть, бо її серце — це захисники й захисниці.
Ті, хто там, де найважче. Ті, хто поруч із нами. Ті, хто в нашій пам’яті.
Слава Україні! Героям Слава!
