І хто тепер цю землю відмолить?
І хто поверне ріки до життя?
Тут навіть тиша радіацією дзвонить,
І пам’ять важча, ніж забуття…
Ліна Костенко
Є багато трагічних сторінок в історії України, спогади про які щемлять серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року. Тоді, 40 років тому відбулась трагедія світового масштабу – вибух ядерного реактора, що спричинив екологічну катастрофу, забрав життя тисяч людей та вплинув на здоров’я мільйонів.
Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. Скільки не минуло б років, все одно це слово полум’яніє чорним вогнищем скорботи. Кожного року ми знову і знову повертаємося думками до подій тих трагічних днів — днів, які назавжди змінили історію і залишили глибокий слід у серцях людей.
Ліна Костенко у своєму вірші вірно сказала:
Загадили ліси і землю занедбали.
Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненераджені
Нікого з вас до віку не простять!
Тож сьогодні, щоб глибше усвідомити масштаб трагедії й не дозволити пам’яті згаснути, ми пропонуємо розглянути Чорнобильську аварію через цифри й дати:
- 1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
- 2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС - на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
- 25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували.
- Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня.
- Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня.
- 2 дні світ нічого не знав про вибух.
- 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
- 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
- 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії найближчими днями після аварії отримали значні дози опромінення.
- 90784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
- Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії - боролися з вогнем і розчищали завали.
- 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
- 200 тисяч квадратних кілометрів - на таку територію поширилася дія радіації. З них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
- 10 днів - з 26 квітня до 6 травня - тривав викид активності з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
- 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
- Сумарна радіація після викиду була в 30–40 разів вищою, ніж у Хіросімі. На ліквідацію кинули понад 600 тисяч осіб, більшість з яких працювали без належного захисту.
- 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в «зоні відчуження», де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
- з 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.
- 1991 рік - на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
- Грудень 1995 року - підписано меморандум між Україною та країнами «Великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
- 15 грудня 2000 року - Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.
- Вересень 2010-го - закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити «Укриття», у жовтні 2011 року на майданчику комплексу «Вектор» почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізаційного випромінювання.
- 29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.
Чорнобиль – це біль і втрати, це зруйновані долі. Але водночас це і символ мужності, самопожертви та неймовірної сили духу. Ліквідатори аварії, ризикуючи власним життям і здоров’ям, стали щитом для мільйонів. Їхній подвиг назавжди закарбований у нашій пам’яті.
Чорнобильське лихо стало суворим уроком для людства про ціну помилок і важливість відповідальності за майбутнє.
Низький уклін усім, хто боровся та переміг у нерівному бою зі страшною ядерною стихією й світла пам’ять тим, чиє життя обірвалося внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Сьогодні Україна знову проходить через тяжке випробування. Тому ми вкотре не тільки згадуємо минулі події, але й вимушені думати про майбутні загрози, які через війну стають цілком реальними. 14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу «Шахед» (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.
Війна приносить ті самі відчуття втрати: покинуті домівки, розірвані долі, тисячі втрачених життів…
Але Чорнобиль навчив Україну жити після катастрофи. Він залишив по собі порожні будинки, тишу вулиць і пам’ять, яку неможливо стерти. Здавалося, що після такого земля довго не зможе дихати. Але вона змогла. Повільно, болісно, та все ж життя повернулося.
Тож як після Чорнобиля знову зазеленіла земля, так і після цієї темряви Україна обов’язково побачить світло.
Україна вже знає як триматися, коли здається, що все втрачено. Вона пам’ятає, як із тиші і руїн народжується нове життя. І саме тому цього разу буде так само. Попри біль, попри втрати, попри страх — Україна вистоїть. Бо її сила не лише в землі, а в людях, які не відступають. У пам’яті, яка не зникає. У вірі, яка не ламається.
Наразі Україна боронить землю від держави-терориста, яка вдається до підступних провокацій та ядерного шантажу, і своїми діями знову наражає світ на небезпеку і жахіття радіаційної катастрофи. Українці вже вкотре стоять на сторожі безпеки усього світу.
Бібліотекар Ірина Полусмяк
