Щороку 28 липня Україні святкує свято на честь однієї з найважливіших релігійних подій в українській історії. Православні відзначають День хрещення Київської Русі на честь заснування в країні християнства князем Володимиром Великим. Офіційно свято називається День хрещення Київської Русі-України.
У 2024 році відзначається 1036-річчя хрещення Русі. У День хрещення Русі-України у храмах ПЦУ проводяться богослужіння на честь Володимира Великого. А у 2022 році за рішенням Верховної Ради цього дня було встановлено свято День української державності.
День хрещення Русі відзначається щорічно 28 липня за старим юліанським календарем або 15 липня за новим стилем. У цю дату церква вшановує пам'ять Володимира Великого, зарахованого до лику святих. Свято було встановлене у 2008 році за указом Віктора Ющенка.
Сама дата хрещення Русі невідома, і навіть точний рік історикам встановити поки що не вдалося. Більшість вчених вважає, що Русь прийняла хрещення в 988 році, але є й інші версії
Це свято відзначаємо у день Святого Володимира — одного із засновників і покровителів нашої державності. Для нас цей день фіксує та означає кілька принципових понять. Це — спадкоємність тисячолітньої історії України, нашої нації й держави. Це — неподільність Українського народу і його єдність навколо ідеї сильної держави й віри. Це — соборність усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної та духовної столиці — Києва. Це — велика присутність Києва у світовій історії і його цивілізаційний вплив на сусідні землі й народи. Це — єдність нашого державного і духовного начала.
Дату обрано не випадково. За літописними джерелами, хрещенню Русі передувала ще одна подія, яка укріпила віру князя Володимира ще більше. Перед хрещенням київський правитель сильно захворів і раптово осліп, але пройшовши Таїнство Хрещення до нього відразу повернувся зір. Після цього чудесного зцілення князь Володимир вигукнув, що «Тепер я пізнав Бога істинного!». Він був упевнений, що прозріння до нього прийшло тільки завдяки прийняттю християнства, тому твердо вирішив хрестити Київську Русь і всіх жителів держави. За переказами, саме в цей день у 988 році князь Володимир прийняв нову віру і повернувся до Києва, щоб охрестити народ Русі. Сам Володимир хрестився в Херсонесі, там він збудував церкву святого Василя – саме таке ім’я Володимиру дали при хрещенні. Повернувшись до Києва, князь також охрестив своїх синів і підданих, а потім знищив усі язичницькі ідоли та вівтарі. На стародавньому капищі також було збудовано церкву святого Василя, а потім і Десятинну. З історичних літописів відомо, що кияни спускалися до Дніпра, щоб охреститися саме на місці сучасної Поштової площі в Києві.
Серед усіх реформ Руської держави, здійснених князем Володимиром найважливішою була релігійна. Князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду. Оскільки язичництво з його ідолами й жертвопринесеннями не зовсім підходило державним планам князя.
Насправді ж, як підкреслює більшість істориків, за вибором Володимира стояли конкретні політичні та економічні чинники. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту.
Цікаві факти про хрещення Русі-України
До хрещення Русі Володимиром робилися інші спроби поширити країною християнство. Вважається, що у 860-х роках Русь намагалися хрестити Аскольд та Дір і створили перші церкви, але спроба провалилася.
Бабуся Володимира Великого княгиня Ольга стала першим правителем Русі, який прийняв християнство. Вважається, що для хрещення вона завітала до Константинополя. Її слуги і її син Святослав продовжували бути язичниками. Згідно з "Повістю временних літ", прийняття християнства Ольгою стало одним з аргументів для Володимира, чому і йому потрібно похреститися.
Хрещення киян у 988 році відбулося на березі правого рукава Дніпра – Почайни.
До прийняття християнства князь Володимир вів розпусне життя і багато разів одружувався.
Після хрещення у місті Херсонес святий князь Володимир взяв собі ім’я Василь, що з грецької означає «цар».
У результаті Хрещення Русі утворилася Київська митрополія.
Хрещення Київської Русі призвело до стрімкого розвитку релігії та науки. Князь Володимир віддавав десяту частину своїх прибутків на будівництво першого храму Київської держави – Десятинної церкви. При цьому храмі була відкрита найперша школа на Русі. Засновувані монастирі ставали центрами не тільки духовного виховання православних людей, але й книжної освіти.
Саме після хрещення на території Русі поширилася кирилична писемність і з'явилися перші письмові пам'ятки.
Християнство збагатило східнослов’янські народи новими науковими й філософськими поняттями, досі невідомими слов’янам. Прискорився розвиток древньоруської літературної мови. Християнство мало всебічний вплив на культурне життя наших предків: освіту, літератур, живопис і архітектуру, державні закони й політику.
В Європі були країни, які прийняли хрещення пізніше Київської Русі — це Ісландія, Норвегія та Швеція. Остання довго вважалася язичницькою та варварською країною.
Про хрещення Русі свідчать архітектурні знахідки. У похованнях 10-12 століть знаходили хрести та ікони, які клали померлим у могили.
Багато православних церков у це свято влаштовують особливі богослужіння і брязкають у дзвони.
Історичне значення Хрещення Русі
Хрещення сприяло утворенню могутньої держави з єдиною релігією. Хоч до християнства навертали насильницьким шляхом, це допомогло князю Володимиру укріпити свою владу над далекими й близькими князівствами.
Київська Русь отримала міцні зв‘язки з Візантією і такими країнами Європи, як: Німеччина, Польща, Швеція та Рим. Завдяки цим зв‘язкам згодом Ярослава Мудрого назвуть «тестем Європи».
З прийняттям християнства Київська Русь вийшла на новий культурний рівень. Руські митці започаткували власні традиції будування храмів та їх оздоблення. Найвизначнішою пам‘яткою того часу залишився Софійський собор.
Після Хрещення на Русь прийшло те письмо, яким ми користуємось дотепер. Писарі й літописці активно використовували кирилицю і глаголицю, завдяки чому з‘явились перші богословські книги, літописи та навіть художні твори.
Свято Хрещення Русі є важливою подією не лише в релігії, а й в історії України. Воно нагадує про наше славне князівське минуле.
Попри те, що колись руський народ хрестили силою, зараз кожен українець сам обирає віросповідання до душі. Є невелика кількість людей, котрі вирішили повернутись до віри предків, є ті — хто й зовсім обрав віру інших народів, від буддистів до ісламістів. Значна частина українців дотримується атеїзму, проте більшість все ж ідентифікує себе саме як християн. І як раніше розвиток суспільства потребував від народу прийняття християнства, так сьогодні той же розвиток потребує прийняття особистого вибору та віри кожного з нас. Втім, розвиток християнських традицій тісно переплівся зі старовинними язичницькими традиціями, обрядами та прикметами, в результаті чого український народ отримав свою унікальну культуру.
Традиційно в День хрещення Київської Русі – України в усіх православних храмах району пройде урочиста літургія та молебні за мир та єдність в Україні.
Бажаємо усім християнам гарно відзначити цю важливу дату й не забувати коріння нашої нації!
Бібліотекар Ірина Полусмяк
