Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято встановлено в Україні Указом Президента України від 14.05.1998 р. № 471/98, враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність дальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.
Бібліотека завжди була збирачем, хоронителем і дослідником творів друку — вічних пам’яток писемності, а її служителі — вірними зберігачами та популяризаторами духовної спадщини поколінь, тож Всеукраїнський день бібліотек – особливе свято тих, хто пов’язав своє життя із книгою.
БІБЛІОТЕКА у перекладі з грецької «biblion»-книга, «theke»-сховище культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їхнє опрацювання та відображення в каталогах, організовує відповідне їхнє зберігання й обслуговування ними читачів.
Першою відомою бібліотекою (близько 8 тис. років тому) можна вважати храм в Ніппурі. У храмовій школі е-дубі («будинок табличок»), була знайдена Ніппурська бібліотека: понад 30 000 табличок з адміністративними, юридичними, медичними, літературними та історичними текстами. Для цієї бібліотеки відводилося 62 приміщення
Александрійська бібліотека — найбільша і найвідоміша бібліотека була заснована на початку 3 ст. до н. е. та діяла при Александрійському музеї (Єгипет) Книжковий фонд Александрійської бібліотеки складався з грецької та перекладної східної літератури (про кількість книжок відомо різне: від 50 до 700 тисяч сувоїв, що на той час було найбільшою колекцією у знаному світі.
Ватиканська бібліотека вважається найстарішою у світі, адже основи її колекцій були закладені ще в 4 столітті н. е.
Що стосується публічних бібліотек, то першими їх збудували римляни. До IV століття у Римі функціонувало 28 таких закладів. Уже на початку нашої ери бібліотеки були невіддільною частиною храмів та монастирів. А наприкінці Середньовіччя вони почали з’являтися в університетах та при соборах.
Бібліотека Софійського Собору у Києві – перша бібліотека Київської Держави. Вона була заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. Князь дуже любив книги, колекціонував їх, привозив з різних країн, перекладав та переписував. За підрахунками фахівців, бібліотека нараховувала 950 томів.
Щодо книжок бібліотеки Ярослава Мудрого, літопис наголошує на винятково церковному їх спрямуванні. Очевидно, більшість із них справді були церковними, адже потреба в них диктувалася поширенням на Русі християнства. Одначе поряд з церковними перекладалися, очевидно, й книжки, що містили відомості зі світової історії, географії, астрономії, філософські та юридичні трактати, публіцистичні твори. Саме вони послужили основою для перетворювання Софії Київської на центр літописання і передової думки.
України Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Кількість бібліотечних працівників перевищує 52870 осіб. Послугами книгосховищ користуються понад 17490 тисяч читачів щомісяця.
Найбільші бібліотеки України
Націона́льна бібліоте́ка Украї́ни і́мені В. І. Верна́дського
Націона́льна бібліоте́ка Украї́ни і́мені В. І. Верна́дського — головна всеукраїнська книгозбірня, найбільше за обсягом книгосховище України. У списку найбільших бібліотек світу вона знаходиться на 18-му місці, зовсім трохи поступившись книгосховищу Гарвардського університету.
Заснована 2 серпня 1918 року як Національна бібліотека Української держави, з 1988 року має ім'я В. І. Вернадського. Обсяг фондів — понад 15,5 млн одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, журнали, продовжувані видання, карти, ноти, образотворчі матеріали, рукописи, стародруки, газети, документи на нетрадиційних носіях інформації. Відповідно до закону в колекцію книгосховища обов'язково відправляють один екземпляр кожної друкованої продукції, яка видається на території України – це приблизно 160-180 тисяч одиниць різних книг, журналів, газет та ін. щорічно.
Але НБУВ – це, звичайно, не лише полиці з книгами та читальні зали. До її складу входять 5 інститутів і 56 відділів, які контролюють чимало важливих процесів – від реставрації книг до наукових досліджень.
Фонди бібліотеки зберігаються у двох корпусах. Перший – у старовинній будівлі в київському середмісті. Інший – монументальний 27-поверховий хмарочос, який побудували у 1989 році.
У висотній частині розташоване книгосховище, а у 4-поверховій – конференц-зала, читальні зали, а також службові приміщення. Вестибюль бібліотеки прикрашено гігантським монументальним панно, виконаним у техніці енкаустики – воскового живопису. Крім того, будівля має 2 підземні поверхи.
Перехід між підземними поверхами й читальними залами реалізовано не банальними сходами, а за допомогою пандусу, вздовж якого стоять 11 бюстів із білого мармуру – це видатні митці та вчені. Тут і Григорій Сковорода, і Ярослав Мудрий, і Тарас Шевченко й інші світила культури й науки.
Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка
Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка — краща бібліотека України за версією 2014 року і друга, після бібліотеки Вернадського, за розмірами фонду (у 2018 році тут налічувалось близько 7 мільйонів видань).
Щорічно ця колекція поповнюється приблизно 70 тис. документів: від книг і журналів – до раритетних рукописів, електронних документів і дисків. Кількість книг була б незрівнянно більше, якби під час Другої світової сотні тисяч видань не були вивезені з Харкова.
У 1986 році група ентузіастів на власні гроші та пожертви відкрила міську бібліотеку, в колекції якої було 1700 томів. Небайдужі люди розсилали листи знайомим, родичам і меценатам з проханням подарувати Харківській бібліотеці кілька книжок. Деякі заповідали свої колекції після смерті – так, наприклад, український письменник Григорій Данилевський залишив у спадок 3 тисячі різних видань.
З розбудовою України як незалежної держави книгозбірня продовжила свою історію як установа загальнодержавного значення, провідний науково-дослідний, науково-методичний, соціокультурний та автоматизований інформаційний центр, осередок громадського життя регіону.
Щорічно бібліотека обслуговує близько 55 тис. читачів у 14 читальних залах на 524 місця.
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
У бібліотеці номер три в нашому списку складна історія. Протягом 150 років вона існувала в умовах Російської імперії, Української Народної Республіки, Української держави, СРСР і, нарешті, з 1991 року – незалежної України. Відповідно до цього змінювались і основоположні, ідеологічні принципи функціонування бібліотеки, що відзначалося і в її назві, що змінювалась дев’ять разів: це була і Київська російська публічна бібліотека (1866-1891), і Київська міська публічна (1891-1922) і так далі. Тільки у 2016 році вона отримала назву Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.
День народження бібліотеки – 3 березня 1866 року. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах і 43 комплекти періодичних видань. Але перші 25 років її діяльності були роками повсякденного виживання та пошуків виходу з фінансової скрути. За цей час книгозбірня шість разів вимушено змінювала місце, адже власного приміщення не мала. Ситуація змінилася в 1891 році після того, як бібліотека перейшла в підпорядкування міської думи й стала називатися Київською міською публічною бібліотекою.
Під час Другої світової війни бібліотеці було завдано серйозної шкоди, з її фондів було вилучено понад 50 тис. видань. Будівлю було спалено фашистськими військами у листопаді 1943 року – тоді за одну ніч вона втратила понад 300 тис. видань, зокрема 7 тис. рукописів, рідкісних книг і дореволюційних періодичних видань. Але з 1944 року фонд бібліотеки постійно відновлювали наново.
На сьогодні розмір фондів становив близько 4,7 млн одиниць.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка була заснована у 1608 році як навчальна бібліотека школи при єзуїтському колегіумі. Без сумніву вона є найдавнішою бібліотекою України (якщо не брати до уваги бібліотеку Ярослава Мудрого, яка, якщо вірити літописам, була першою в Київській Русі), працює і сьогодні. Її фонди становлять понад 3 млн книг, з них 120 тисяч – унікальні стародруки й рукописи, найстарші з яких датовані XIII ст.
За більш ніж 400 років існування бібліотека бачила багато. У XVII ст. тут не просто зберігали книги, а виховували інтелектуальну еліту, яку, між іншим, зобов'язували регулярно підтримувати гідне фінансове становище читацькими пожертвами. Серед читачів були гетьман Богдан Хмельницький, філософ і професор Тома Ельжановський, відомий медик, місіонер і ботанік Михайло Бойм, філософ Ян Ковальський та ін.
У 1704 році бібліотека була розграбована шведами, а у 1734 році пережила нищівну пожежу. Однак академічна бібліотека швидко відродилася та у 1784 році стала основою бібліотекою оновленого університету. У 1848 році знову сталася велика пожежа, під час якої вдалося врятувати лише 13 тис. томів і частину рукописних і графічних збірок.
Книги та рукописи в її фонд завозилися з усієї Європи. Поступово виникла потреба у більш впорядкованому приміщенні. Так у 1905 році з'явилася нова будівля зі скляним дахом, великим читальним залом, ще й розписами та написами латиною, які повинні були наводити студентів на філософські роздуми.
Яка ж роль бібліотеки в житті сучасної людини?
Бібліотека — це джерело мудрості, «в книгах бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі, вони – вузда для тіла і душі».
Бібліотека — це інформаційний центр, який сприяє розвитку особистості читача, культури спілкування його інформаційно-освітньої пізнавальної діяльності. Нині у світі має силу той, хто володіє інформацією.
Звичайно, зараз можна завантажити й купити майже будь-яку книгу, але! По-перше, усіх книг не купиш, а в бібліотеці їх можна взяти абсолютно безплатно. А по-друге, в бібліотеці є особлива, чарівна «книжкова» атмосфера, яка об’єднує однодумців. Адже сучасна бібліотека поєднує в собі освіту та інформування, надаючи доступ до свого фонду, та, крім цього, відкриває електронний ресурс для читачів.
Бібліотекар Ірина Полусмяк
