«Мова – це ключ до національної свідомості»
Тарас Шевченко
Щороку українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.
Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.
Свято української писемності та мови започатковане ще у 1997 році, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». До 2023 року його відзначали 9 листопада за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна.
У 2023 р. дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят.
Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 р. підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.
Це свято традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), який прославився своїми літописами - найдавнішими у світі.
Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного Нестора, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».
Справою життя Нестора була книжна справа, складання літописів. «Велика буває користь від учення книжного, — говорив він, — книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами». Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови та богослов’я і справедливо вважався найосвіченішою людиною Київської Русі кінця XI — початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Збереглися його життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських. Зокрема до цього списку входить «Повість врем’яних літ» (або «Повість минулих літ»), яка була написана на початку XII ст..
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається писемна українська мова. Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини й налічує багато тисячоліть.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…
Українська мова – наш оберіг, голос пращурів, дух боротьби. Рідним словом молимося за Перемогу, здоров’я і сили кожного воїна, наших батьків і дітей, всіх, хто підтримує нашу державу. Тому сьогодні, згадуючи преподобного Нестора Літописця та його нетлінну “Повість минулих літ”, згадаймо неоціненні слова всесвітньо відомого ченця: “Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити”.
І ще треба завжди пам’ятати, що «рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів» (В. Захарченко)
Нині наша мова гучно звучить на цілий світ. Тому чим більше людей розмовляють нею, тим сильніша Україна. Спілкуючись українською, ми утверджуємося як нація вільних, сильних, непереможних.
Буде українська мова, буде й Україна!
Вчімо українську та шануймо її!
В День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть узяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
Бібліотекар Ірина Полусмяк
