22 січня – особлива дата в історії України. У цей день ми відзначаємо два важливих свята – проголошення Української Народної Республіки та Акт Об’єднання українських земель.
Єдність, свобода і незалежність – споконвічна українська мрія. Основа державності, якої намагалися позбавити цю частину земель всі її так звані сусіди, прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси.
Так сталося і на початку 1918 року. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918, у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір.
Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919 року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі. Так вперше за багато століть історичні українські регіони об’єдналися в одну державу.
«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
На жаль, довгоочікуваного об'єднання так і не відбулося. Однак ця подія мала надзвичайний вплив на подальшу політичну ситуацію.
Перше офіційне святкування відбулося в місті Хуст (Закарпаття) у 1939 році. На той час місто було столицею Карпатської України (автономної одиниці в складі Чехословаччини). Тоді на центральній площі зібралося близько 30 тисяч людей, які тримали в руках синьо-жовті прапори, вшановуючи 20-річчя соборності.
У вересні 1939 року Радянський Союз та Третій Рейх напали на Польщу. До складу УРСР відійшли землі Східної Галичини та Західної Волині (пакт Молотова - Рібентропа). Так відбулося часткове возз'єднання етнічних українців, однак боротьба за справжню незалежність тривала.
30 червня 1941 року у Львові ОУН (Організація українських націоналістів) під проводом Степана Бандери оголосила Акт відновлення Української Держави. Однак поява нової держави на політичній карті світу не входила до планів Адольфа Гітлера, тому через 10 днів після проголошення українські націоналісти були заарештовані, а документ — ліквідовано.
Після закінчення Другої світової війни на українських землях була поновлена радянська влада. Комуністична партія намагалася придушити прояви самостійності українського народу, тому про події 22 січня 1919 року заборонили згадувати, ба більше – цей день вважали “контрреволюційним святом”.
У 1999 році президент України Леонід Кучма підписав наказ про створення державного свята - Дня Соборності України — 22 січня.
Однак у 2011 році указом президента Віктора Януковича День Соборності був скасований на офіційному рівні, як і День Свободи 22 листопада – замість них 22 січня був заснований День соборності і свободи.
Після подій 2013 - 2014 років, революції Гідності і агресії Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України № 871/2014 від 13 листопада 2014 року, святу повернули колишню назву.
«Відзначати щорічно 22 січня – у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки – День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят» зміну, виключивши абзац другий статті 1.» – йдеться в Указі.
Що таке соборність? Це духовне єднання всіх територій, які історично належали українському народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів. Також соборність означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ як вільну, суверенну, демократичну, правову й соціальну.
Головна традиція в День Соборності – це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об’єднання українських земель і державну єдність.Історія цієї традиції починається в 1990 році – тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів осіб.
З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують живий ланцюг вздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України.
Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України.
В умовах сучасної російсько-української війни соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього. Тож гасло «В єдності сила» - в серці кожного українця.
Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Зберігаймо цей неоціненний скарб! Миру усім нам, щастя і нехай береже Господь нашу країну – Україну!
Бібліотекар Ірина Полусмяк
